Міфологія дитячих хвороб та критичне мислення. 10 розвінчувань

Привіт, дорогий читачу. Сьогодні ми знову зануримося в глибини суспільної свідомості.

Цікаво спостерігати, як багато колег-лікарів скаржаться на медреформу в Україні. Незважаючи на різні думки, прогрес – еволюція нашої цивілізації. Мені здається, що багато всього все рівно відбудеться, а ми можемо лише прискорювати або сповільнювати рух.

Медікус нон математікус

В економіці краще економіста я не розбираюся, але ту частину економіки, яка стосується мене, добре б знати. В юриспруденції краще адвоката я не розбираюся, але ту частину документообігу, яка стосується мене, добре б знати. У лікарів є ця фраза: “медікус нон математікус”, яку говорять деякі медики із задоволеною посмішкою, яка ніби дозволяє не розуміти інші науки. Таке нерідко трапляється якраз при необхідності розрахувати дози у відсотках-грамах-мілілітрах на вагу-вік-площу тіла. Тобто коли знання математики не просто добре би, а справді необхідно.

Зате не знаю жодної людини, яка б казала: “Я – сіра маса, не медик, знання в медицині мені не важливі, нехай цим займається мій лікар”. Навпаки, зараз більшість пацієнтів перед зверненням до лікаря попередньо звертається до лікаря Гугла. Хоча є плюси – це тонізує лікарів.

Однак коли багато лікарів не перевіряють медичну інформацію, то у пацієнтів тим більше не вийде професійно перевірити деталі й вирішити, довіряти чи не довіряти інформації.

Не потрібно бути високочолим для розуміння, що зір людини краще зору крота. А мізки порівнювати взагалі нема чого, і так ясно, хто кого. Підсліпуваті нерозумні звірята з вигаданої казки, в непроглядній норі, могли б легко піти на поводі публічних чуток. Або як щури – за зачарованою сопілкою. Людина – “вінець творіння”, на таке здатна хіба?

З поширеного

Міф перший – слабкий імунітет

Близько 70 років тому вчені відкрили імунодефіцити – порушення імунної системи. Нові такі хвороби відкривають і зараз. Кожна з них досить рідкісна, але на 2017 рік імунодефіцитів нарахували більше 300. Загальна частота клінічно важливих первинних (вроджених) імунодефіцитів за розрахунками IPOPI – 1 на 10000 новонароджених. Плюс вторинні імунодефіцити при ВІЛ, онкохворобах, імуносупресивній терапії серйозних хронічних хвороб. Про найбільш поширених хворобах вже писав в невеликій статті про імунодефіцити. Міф полягає в тому, що нібито є “часто хворіючі діти”, і у них ослаблений імунітет. Про це говорить безперестанку бі-бі-сі (бабка бабці сказала). І що їжа не та, повітря не те, вітамінів немає, техніка не та, все не те, тому імунітет ослаблений. Бракує ще НЛО та рептилоїдів. Насправді в 9999 випадках з 10000 з імунною системою дитини все відмінно.

Запам’ятайте цей міф, міф про слабку дитину з нібито зниженим імунітетом. Він є основою, на яку, наче в цибулині, нашаровуються різні міфи й легенди древніх псевдонаук і здогадок.

Міф: У часто хворіючих дітей слабкий імунітет.

Реальність: У дітей з імунодефіцитом (1 дитина на 10 тис.) трапляються дуже серйозні захворювання.

Міф другий – причиною всіх бід може бути герпесвірус

Епштейна-Барр, цитомегаловірус, герпервірус 6-го типу тільки звучать страшно. Ці віруси нешкідливі для імунокомпетентних дітей. А 9999 дітей з 10000, як сказано абзацом вище, якраз нормальні по імунітету. Лікарям потрібно знати симптоми цих хвороб, щоб сказати 9999 дітям – це не страшно, а 1-му з 10000 сказати – терміново в стаціонар. Тобто цей міф нашаровується на попередній. Герпесвіруси, потрапивши в організм людини, живуть там весь час і не підуть вже. 95% населення має їх в собі. Безсимптомно. І здавши аналізи на наявність герпесвірусів, можна злякатися. Завдання лікаря – пояснити, що боятися їх не варто. І лікувати аналізи не потрібно, тим більше при відсутності симптомів саме цих хвороб. Часто навіть при наявності симптомів лікування більш токсичне, ніж просто спостереження за самовидужанням. Лікування цитомегаловірусу, герпесвірусів 6, 7 типів і вірусу Епштейна-Барр необхідно тільки при імунодефіциті – в 1 випадку з 10000.

Міф: Віруси герпесу – причина загальної слабкості, тривалої субфебрильної температури, висипки.

Реальність: Кожен герпесвірус має свої симптоми, герпесвіруси не становлять особливої загрози, але небезпечні для людей з імунодефіцитом (див. Міф 1).

Міф третій – присутній імуноглобулін G проти герпесів або токсоплазми, або глистів

Я: Які у дитини скарги?
Мама / тато: Часто хворіє, нежить-горло. Здали аналізи на Эпштейна-Барр, виявився позитивний імуноглобулін G.
Я (думаю): Ну ось знову … Навіщо це призначено і яка “нехороша людина” це призначила?
Я (говорю далі): У житті дитини відбувся контакт з цим збудником. Імунна система дізналася про нього, до нього виробився імунітет. Імуноглобулін G говорить лише про це.
Мама / тато: Так навіщо ми його здавали?
Я: Виходить, що симптомів цих хвороб у вас немає?
Мама / тато: Так. Але нам написали хронічна Епштейна-Барр вірусна інфекція.
Я: Тоді не знаю навіщо ви його здавали. Якщо говорити про імуноглобулін G (IgG), то рік-два назад зробив собі всі 3 дози щеплення проти гепатиту B. Тепер у мене є IgG проти гепатиту B. У мене, за цією логікою, хронічний гепатит B?
Мама / тато: Хм, ні. Тепер ясно, IgG – це добре.

Міф: Наявність імуноглобулінів проти Епштейна-Барр вірусу, цитомегаловірусу, герпесів 6 і 7 типів, токсоплазми, глистів та іншого – небезпечний критерій, який потрібно коригувати препаратами.

Реальність: Лікувати аналізи або лікувати самоминучі інфекції немає необхідності. Якщо стан пацієнта порушений, потрібна консультація адекватного лікаря.

Міф четвертий – глисти

Чесно сказати, я поняття не маю, як саме народився міф про те, що висип, що алергія, що головні болі і все що завгодно – це все через глистів. Але здогадуюся, чому так склалося. Первісний страх змушує людей боятися змій, павуків, всяких черв’яків і глистів. Бридкі вони, ось і все. Також ми, люди, схильні противитися незрозумілому нам. Вже писав про первісний страх та про глистні інвазії.

Міф: Глисти – це страшна причина загальної слабкості, тривалої субфебрильної температури, висипки, жовтяниці.

Реальність: Глисти дають свою симптоматику, прості в лікуванні, після лікування в 99,999 …% немає наслідків.

Міф п’ятий – противірусні проти ГРВІ

Важливу роль в утворенні попередніх міфів зіграли неправильне розуміння імунодефіциту (прийнято вважати, що імунітет незрозумілий всім), а також, на мою думку, страхи страшних назв і бридких речей.

В утворенні міфу про наявність препаратів проти ГРВІ відіграють значну роль вірусні гепатити. І ось чому я так вважаю. Є препарати проти вірусу грипу, є препарати проти різних герпесів, є препарати проти вірусів гепатиту. Так, вони діють і ефективні в різній мірі. А фармкомпанії в якийсь момент почали рекламувати проти застуди інтерферони, які науково рекомендовані в комплексному лікуванні гепатитів B, C. Про це почали позитивно кивати головами і словоблудити різні проплачені “авторитети” медицини.

Ще раз опишу схему логічної помилки:

– Раз інтерферони допомагають проти вірусних гепатитів B і C, значить інтерферон – ефективний противірусний, так?
– Так, – киває пацієнт.
– Простудні захворювання найчастіше викликаються вірусами, то антибіотик неефективний, так?
– Так-так, антибіотики не працюють проти вірусів, – підтакує пацієнт.
– Значить потрібен противірусний препарат, – говорить реклама.
– Який?
– Ну… інтерферон є противірусним.
– Так давайте.

Якщо хитрим чином забути, що інтерферони проти ГРВІ в дослідженнях виявилися неефективними, то можна влаштувати вигідний “парад фуфломіцинів”: інтерферони проти ГРВІ, імуномодулятори інтерферонів проти ГРВІ, гомеопатичні імуномодулятори інтерферонів проти ГРВІ… Навіть чув оцінки, мовляв, оцей інтерферон цього виробника краще знімає нежить, ніж отой. Це як розбиратися в різних сортах перегною, причому не для удобрення ґрунту, а ще для чогось. А що, люди хочуть, виробники виробляють – повний комплаєнс, приправлений рекламою.

Міф: Можливо побороти віруси ГРВІ противірусними, імуномодулюючими препаратами, а також хворіти рідше.

Реальність: Препарати і вакцинація із застудних вірусів є лише проти вірусу грипу. На даному етапі розвитку нашої цивілізації неможливо побороти віруси ГРВІ, хворіти ними і видужувати за тиждень – норма.

Міф шостий – не мочити Манту

Ніхто того не зна, чому не можна Манту мочити. Шукалися радянські першоджерела, але не знайшлися. І в інших країнах не знайшлися. Мабуть, одна бабця сказала. Або авторитетна бабця. Якщо хтось знає, напишіть в коментарях, будь ласка. Отже, мочити Манту можна в будь-який час. Вода на шкірі аж ніяк не впливає на імунні реакції. Можливо, витираючи рушником воду з шкіри, деякі батьки натирали місце уколу, розмазуючи результат. І пішло-поїхало. Міф шостий з половиною – не мочити місце щеплення. Мочити місце щеплення можна. Вода на шкірі ніяк не впливає на імунні реакції.

Міф: Мочити Манту не можна 3 дні.

Реальність: Мочити або не мочити Манту або щеплення – без різниці.

Міф сьомий – не їхати на моря після перенесеного інфекційного мононуклеозу

Генезис цього міфу подібний міфу про інтерферони. Це знову підміна понять. Але спочатку знову першоміф – у всіх нібито “слабкий імунітет”. Не у одного з 10000 дітей, а нібито у всіх. Вірус Епштейна-Барр або цитомегаловірус (страшно то як звучить – “Епштейн”-німці-війна, цитомега … страх) можуть викликати онкопатологію у імуноскомпрометованих (нібито у всіх). А раз онкопатологія (шкіри, але яка бі-бі-сі різниця) може провокуватися тривалим перебуванням під променями сонця, то робимо висновок (а заодно підміну понять), що перехворівшим на мононуклеоз не можна їхати на моря.

Міф: Після перенесеного інфекційного мононуклеозу не треба засмагати.

Реальність: Ультрафіолет небезпечний для шкіри в будь-який час, в будь-якому місці, а інфекційний мононуклеоз тут ні до чого.

Міф восьмий – між будь-якими вакцинами потрібен проміжок

Основою міфу виступають інтервали між вакцинацією. Інтервали – це тимчасові проміжки між вакциною від однієї і тієї ж хвороби. Тобто кір-кір, поліомієліт-поліомієліт. Інтервалу між кором і поліомієлітом для імунної системи не існує. Єдине – дві живі вакцини в уколах робити окремо, також окремо робити БЦЖ. А, наприклад, вакцини АКДС + грип + гепатит B + поліомієліт можна зробити в один день або незалежно в будь-який інший день. Імунітет буде нормально вироблятися проти кожної хвороби.

Міф: Між щепленнями потрібні певні проміжки часу.

Реальність: Між щепленнями проти однієї і тієї ж хвороби потрібні інтервали. Проти різних хвороб можна робити в будь-який день, більшість вакцин можна навіть в один день (бувають варіації – варто проконсультуватися з компетентним лікарем).

Міф дев’ятий – перед вакцинацією потрібно здати імунограму

Ця омана про вакцинацію знову підкреслює багатошарову структуру деяких медичних міфів. Перший з наведених міфів, про слабкий імунітет, є основою і цього міфу. Раз вже у дитини можливий “слабкий” імунітет, то потрібно цей імунітет перевірити. Їй-богу, прочитайте перший міф ще раз, якщо вже забули.

Так, дітям з деякими (деякими!) імунодефіцитами (імунодефіцитами, 1 на 10000!) не можна робити щеплення живими (живими!) вакцинами. Для цього не потрібна імунограма перед вакцинацією. До того ж, дітям з більшістю імунодефіцитів потрібна додаткова вакцинація, розширена.

До щеплень взагалі багато питань. Відповіді на часті питання можна глянути в статті про вакцинацію.

Міф: Перед вакцинацією потрібно здавати імунограму (або аналізи крові, сечі, або на глисти).

Реальність: У день щеплення достатньо огляду адекватного лікаря.

Міф десятий – немовлята температурять “на зуби”

Кожне немовля народжується з готовою захистом – захист матері у вигляді антитіл (імуноглобулінів G) передається дитині внутрішньоутробно через плаценту. Антитіла матері через півроку зникають з крові малятка. І дитині залишається лише власний, ще незрілий імунітет, який потрібно напрацьовувати за допомогою контактів з інфекціями (безсимптомно або через хворобу, або вакцинацією). Часто єдиний симптом від нешкідливих вірусів – підвищення температури. “А ми думали, це зуби”, – кажуть батьки. Зуби ростуть місяцями. Місяцями дитина контактує з новими для нього інфекціями.

Міф: Коли лізуть зуби, “лізе” вгору і температура.

Реальність: У ранні роки життя діти знайомляться з сотнями мікробів. Таке знайомство відбувається або тільки з температурою, або тільки з висипом, або тільки з нежиттю, або в будь-яких комбінаціях, а в більшості випадків взагалі без ознак захворювання.

Міфів сотні

Всіх міфів на одного лікаря не вистачить описати. Навіть більш досвідчені лікарі нерідко дивуються новим медичним дурницям, не те, що я.

Зверніть увагу, що більшість міфів оперують простішими і коротшими поняттями, що натякає на щурів і сопілочку. Не ведіться.

Аналізуйте всю інформацію, до якої приходите ви і яка приходить до вас. І медичну, і іншу інформацію. Критичне мислення вигідне в усіх відношеннях.