Вакцинація – часті питання, інтервали щеплень

Коли приходить час вакцинувати дитину, у батьків виникає маса питань. Факт, що в дитину будуть вводити ослаблену інфекцію або компоненти інфекцій, часто навіює страх. Частина батьків безперечно виступають за вакцинацію, частина батьків – безперечно проти, хтось просто, не вдаючись у подробиці, слухається свого лікаря, а найбільша частка – це ті, хто сумніваються.

Як працюють вакцини?

Вакцинація (імунізація, щеплення) – спосіб активної профілактики інфекційних захворювань.

Кожний живий організм має свій унікальний генетичний код. Щодня в наш організм потрапляють інші організми (віруси, бактерії, грибки). Імунна система розпізнає чужі гени – їх називають антигенами. Тобто будь-який чужорідний ген для нас є антигеном.

Коли людина хворіє, імунні клітини аналізують антигени збудника і виробляють антитіла проти цього захворювання. В подальшому імунна система запам’ятовує антигени ворога. Наступного разу при зустрічі з цими антигенами часу на їх аналіз вже буде непотрібно. Вироблений імунітет (імунна пам’ять) допомагає виділяти антитіла одразу, як тільки той самий мікроб знову проникне в тіло. Хвороби або не буде взагалі, або буде її легка форма. Таким чином, перенісши захворювання один раз, імунна система протягом багатьох років або всього життя захищатиме від такого ж збудника з такими ж антигенами.

Протягом XX століття наука винайшла багато вакцин. Як щеплення впливають на імунітет? З допомогою них в організм вводяться окремі антигени збудників. Вакцини допомагають навчити імунну систему новим антигенам без розвитку хвороби.

Щеплення допомагають чи не допомагають?

B-лімфоцити перетворюються в плазмоцити та виділяють антитіла (імуноглобуліни). Якщо працює імунна система, то працює й імунізація. І не треба думати, що імунна система вашої дитини не працює, «імунітет знижений», імунна система дітей «зараз не та, що раніше» – бо це міфи, якими годує вас реклама. Справжній імунодефіцит – це важкі стани, детальніше про них вже писав у статті Імунодефіцити: наскільки це серйозно.

Протипокази до вакцинації

• гостра хвороба з температурою тіла 38,5 °C і вище;
• серйозна алергічна реакція (наприклад, анафілактичний шок) на попередню дозу цієї вакцини або відома алергічна реакція на який-небудь компонент вакцини (курячий білок, неоміцин, желатин тощо);
• стани і захворювання, при яких не буде формуватися імунітет, тобто імунодефіцити з порушенням утворення антитіл – первинні (вроджені) або вторинні (СНІД, хіміотерапія онкозахворювань, високі дози стероїдних гормонів та інші ліки, що знижують імунний захист); інактивовані (неживі) вакцини для цих людей безпечні, якщо є шанси виробити хоч якийсь імунітет, бажано вакцинувати, але ефективність не гарантована;
• не рекомендовано вводити вакцину проти кашлюка дітям з неконтрольованою епілепсією;
• не рекомендовано вводити живі вакцини вагітним.

Якщо зважати на логіку, здоровий глузд та докази, всім іншим, хто протипоказань не має, немає небезпеки від щеплень. Проте в різних країнах, в тому числі в Україні, є свої додаткові протипокази. Тому потрібно дотримуватися наказів та уніфікованих протоколів Мінстерства охорони здоров’я.

Вакцинуються тільки здорові діти?

Ні, ні і ще раз ні. Вакцинувати треба тоді, коли відсутні протипокази. Хворих на хронічні захворювання треба вакцинувати тим більше, часто в терміновому порядку. Додатковий захист може врятувати життя.

Що (не) робити перед вакцинацією

Якщо у дитини до обраного щеплення протипоказів немає, можна сміливо йти до лікаря. Аналіз крові перед вакцинацією непотрібний. Аналіз сечі перед вакцинацією непотрібний. Імунограма перед вакцинацією непотрібна. Аналіз на глисти перед щепленням непотрібний. Потрібний лише огляд лікаря, і, якщо в лікаря виникне настороженість, то, можливо, який-небудь аналіз знадобиться. Таке трапляється рідко, і якщо лікар вимагає обов’язкові аналізи перед щепленнями, робіть висновки про лікаря.

Що (не) робити після вакцинації

На території деяких країн існують негласні рекомендації, що місце щеплення не можна мочити, що дитину не купати та не йти гуляти протягом доби після ін’єкції. Це вкорінені міфи, які жодної користі для дитини не несуть. Насправді гуляти з дитиною, купати чи мочити місце щеплення можна в той самий день. Єдине – не розтирати місце уколу, щоб не занести інфекцію.

Читайте також: Вакцинація – порядок дій пацієнта

Чи вакцинуватися, якщо захворювання вже поряд?

В залежності від захворювання, імунітет проти антигенів утворюється через 30-45 днів. Тому вакцинуватися можна і треба навіть під час епідемії, але захист буде через 30-45 днів. Так само, коли ви вийшли на мороз, то ніколи не пізно вдягнути шапку.

Щеплення ослаблюють імунітет – чи це правда?

Ні. За день ми стикаємося з тисячами і тисячами мікроорганізмів, деякі з них є новими для нас, для нашої імунної системи. Кожний мікроб-чужак містить десятки антигенів. І нічого страшного, це звичний режим роботи імунної системи.

Раніше, 20-30 років тому в одну людину за її життя вводилося шляхом вакцинації 2000-3000 антигенів. Тобто в багато-багато разів менше, ніж імунна система аналізує щодня. Нинішній рівень очистки вакцин набагато кращий. У всьому календарі щеплень на сьогодні є всього лише біля 150 антигенів.

Якби імунна система була би багатомільйонною армією, навколоб була би війна, то вакцинацією вважалося б викликати десяток солдатів, роздати їм інструкцію про ідентифікацію ворога, а через місяць все військо автоматично мало б цю інформацію.

Імунна система ніяк не ослаблюється вакциною, це ніяке не навантаження. Багато вакцин комбіновані, п’ятикомпонентні, шестикомпонентні. Їх можна вводити в один день. Теоретично дитячий організм спокійно витримає і 100 вакцин за добу.

Які побічні дії вакцин?

Потрібно розуміти, що після щеплення можливий розвиток побічних реакцій. Це те, що може статися у когось і є безпечним для здоров’я. Наприклад, незначне підвищення температури, яке легко збивається жарознижуючими засобами. Наприклад, біль або певна припухлість у місці ін’єкції протягом кількох днів, що безслідно минає.

І якщо у вас ГРВІ чи кишкова інфекція через день чи через місяць після щеплення, то що тут поробиш – в організм потрапив збудник ГРВІ чи збудник кишкової інфекції. Це точно не антигени поліомієліту, не антигени кашлюку чи дифтерії. «Після вакцинації» не означає «із-за вакцинації».

І є несприятливі наслідки, які ми не очікуємо, які не повинні ставатися. Вони бувають в середньому 1 на мільйон або рідше. Для запобігання ускладнень потрібно певний час після введення вакцини знаходитися з дитиною недалеко від клініки. Шанси потрапити в авіакатастрофу чи отримати удар блискавкою набагато вищі, ніж отримати неочікувані ускладнення після вакцинації.

Чи безпечні наявні вакцини?

Усі вакцини, які ввозяться в країну, проходять належний контроль. Ніхто не розлиє вакцину у підвалі.

Дуже жорсткий контроль відбувається ще на заводі при виробництві вакцин. Це одні з найконтрольованіших фармацевтичних виробництв, незалежно де вони знаходяться, в Бельгії, Франції, Індії чи США. Вони настільки контрольовані, що інколи стають невигідні та закриваються. Зараз у світі існує деякий дефіцит виробництва вакцин.

Крім того, на ампулах є спеціальні термодатчики, які покажуть будь-які порушення холодових умов транспортування.

Чи можна використовувати вакцини різних виробників?

Так, на сьогодні усі вакцини проти однакового захворювання є взаємнозамінними. Наприклад, жива оральна поліомієлітна вакцина (краплі ОПВ) різних виробників взаємнозамінна. Але якщо потрібно ОПВ, то не підійде ін’єкція ІПВ (інактивованої поліомієлітної вакцини).

Щеплення не по графіку

Вакцинація з порушенням календаря щеплень – звичне явище не тільки в нашій країні. Потрібно знати факт, що зменшувати мінімально допустимі інтервали між щепленнями проти однієї і тієї ж хвороби не можна. Але максимальних інтервалів немає, розтягувати вакцинацію в часі можна.

Наприклад, дитині введено першу дозу АКДП у 2 місяці, а другу в 4 місяці ввести забули, не встигли і т.д. Нічого страшного, можна її ввести як в 5 місяців, так і в 6, і в 10, і пізніше.

Наприклад, дитині ввели вакцину проти гепатиту B одразу після народження. Другу дозу ввели у віці 1,5 місяці. Оптимально було би ввести третю дозу десь у 6 місяців, але не ввели. Тепер дитина виросла, стала дорослою, їй 23 роки. Так, можна вводити, і це буде третя доза. Попередні дози зберігаються і зараховуються, навіть десятки років.

Інтервали вакцинації

Вакцина, номер дози	Рекомендований вік для цієї дози	Мінімальний вік для цієї дози	Рекомендований інтервал до наступної дози	Мінімальний інтервал до наступної дози
Дифтерія, правець, ацелюлярний кашлюк (DTaP, АаКДП)-1	2 міс.	6 тиж.	8 тиж.	4 тиж.
АаКДП-2	4 міс.	10 тиж.	8 тиж.	4 тиж.
АаКДП-3	6 міс.	14 тиж.	6-12 міс.	6 міс.
АаКДП-4	15-18 міс.	15 міс.	3 р.	6 міс.
АаКДП-5	4-6 р.	4 р.	–	–
Haemophilus influenzae тип b (Hib)-1	2 міс.	6 тиж.	8 тиж.	4 тиж.
Hib-2	4 міс.	10 тиж.	8 тиж.	4 тиж.
Hib-3	6 міс.	14 тиж.	6-9 міс.	8 тиж.
Hib-4	12-15 міс.	12 міс.	–	–
Гепатит A (ГепA)-1	12-23 міс.	12 міс.	6-18 міс.	6 міс.
ГепA-2	≥18 міс.	18 міс.	–	–
Гепатит B (ГепB)-1	після народження	після народження	4 тиж. – 4 міс.	4 тиж.
ГепB-2	1-2 міс.	4 тиж.	8 тиж. – 17 міс.	8 тиж.
ГепB-3	6-18 міс.	24 тиж.	–	–
Оперізуючий герпес (Herpes zoster, HZV)	≥60 р.	60 р.	–	–
Вірус папіломи людини (ВПЛ)-1	11-12 р.	9 р.	8 тиж.	4 тиж.
ВПЛ-2	11-12 р. (+2 міс.)	9 р. (+ 4 тиж.)	4 міс.	12 тиж.
ВПЛ-3	11-12 р. (+6 міс.)	9 р. (+ 5 міс.)	–	–
Грип, вакцина інактивована	≥6 міс.	6 міс.	4 тиж.	4 тиж.
Грип, вакцина жива атенуйована	2-49 р.	2 р.	4 тиж.	4 тиж.
Кір, паротит, краснуха (КПК)-1	12-15 міс.	12 міс.	3-5 р.	4 тиж.
КПК-2	4-6 р.	13 міс.	–	–
Менінгококова кон’югована вакцина (МКВ-1)	11-12 р.	6 тиж.	4-5 р.	8 тиж.
МКВ-2	16 р.	11 р. (+ 8 тиж.)	–	–
Менінгококова полісахаридна вакцина (МПСВ)-1	–	2 р.	5 р.	5 р.
МПСВ-2	–	7 р.	–	–
Пневмококова кон’югована вакцина (ПКВ)-1	2 міс.	6 тиж.	8 тиж.	4 тиж.
ПКВ-2	4 міс.	10 тиж.	8 тиж.	4 тиж.
ПКВ-3	6 міс.	14 тиж.	6 міс.	8 тиж.
ПКВ-4	12-15 р.	12 міс.	–	–
Пневмококова полісахаридна вакцина (ППСВ)-1	–	2 р.	5 р.	3 р.
ППСВ-2	–	7 р.	–	–
Інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ)-1	2 міс.	6 тиж.	8 тиж.	4 тиж.
ІПВ-2 або оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ)-2	4 міс.	10 тиж.	8 тиж.	4 тиж.
ІПВ-3 або ОПВ-3	6 міс.	14 тиж.	6 міс.	8 тиж.
ІПВ-4 або ОПВ-4	4-6 р.	4 р.	–	–
Ротавірус (РВ)-1	2 міс.	6 тиж.	8 тиж.	4 тиж.
РВ-2	4 міс.	10 тиж.	8 тиж. – 14 міс.	4 тиж.
РВ-3	6-18 міс.	14 тиж.	3-5 р.	6 міс.
Правець, дифтерія (Td, АДП-М)	11-12 р.	7 р.	10 р.	5 р.
Правець, дифтерія, ацелюлярний кашлюк (Tdap, АаКДП із зменшеним числом антигенів)	≥11 р.	7 р.	–	–
Вітряна віспа (ВВ)-1	12-15 міс.	12 міс.	3-5 р.	12 тиж.
ВВ-2	4-6 р.	15 міс.	–	–

Джерело: Centers for Disease Control and Prevention (CDC)

Антивакцинальні настрої у суспільстві

Коли тривалий час серед населення зберігається достатній рівень вакцинації, люди не бачать навколо страшних інфекцій. Тому починає складатися примарне відчуття, що дифтерія, кашлюк, поліомієліт – то занадто мала загроза. Переважає страх перед міфами, що розпалюються зацікавленими сторонами (Непрофесійні аргументи про небезпеку вакцинації). І Україна стає найменш вакцинованою країною світу (детальніше – у статті Танок чисел та реальність).

Але коли на Закарпатті виникає спалах поліомієліту, в Румунії – спалах кору, страх перед небезпечними інфекціями знову змушує думати про щеплення як спосіб захисту та збереження здоров’я.

P. S. На фейсбуці один з коментаторів поставив ще кілька запитань, які часто виникають. Повторю їх тут, доповнивши відповідями.

Ще раз про небезпеку щеплень:

Вакцина не може привести до розвитку захворювання, від якого вакцинує?

Нежива вакцина не може привести до захворювання, від якого імунізує.

Жива вакцина для імунокомпетентних безпечна. А для імуноскомпрометованих вона протипоказана. Другі – це люди з імунодефіцитами (про них вже згадувалося).

Про відповідальність лікарів:

Лікарі несуть відповідальність за негативну реакцію дитячого організму на вакцину?

Якщо лікар порушив правила вакцинації, маєте право зібрати докази і подати в суд. Але якщо щось трапилося без причинно-наслідкового зв’язку з вакциною, без провини лікаря, а по волі випадку… Іноді посуд теж випадково падає і тріскає.

Ні у однієї фармкомпанії не вистачить грошей, щоб купити всі організації, всіх лікарів, всіх вчених, і платити за брехню постійно.

Про статистику та здоровий спосіб життя:

Чи існує відкрита статистика, яка перевіряється і контролюється незалежними від фармкомпаній організаціями? Є дані, які дозволяють порівняти статистику розвитку захворювання для вакцинованих і невакцинованих груп, а також вплив таких чинників як доступ до чистої води, якісної їжі, гігієна і фізична форма?

Міжнародні організації (ВООЗ, ЮНІСЕФ та ін.) збирають інформацію про небажані випадках після вакцинації. Збирають пасивно, тобто очікують повідомлень від спільноти.

Порівняння вакцинованих і невакцинованих – обов’язкова умова, проводиться багаторазово шляхом подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень. Так само, як і будь-які інші нормальні препарати, вакцини мають доказову базу. Інформацію можна шукати у відкритому доступі на сайтах WHO, PubMed, Cochrane, CDC, професійних лікарських асоціацій.

Якісна вода і їжа, фізичні навантаження – це дуже добре. В деякій мірі допомагають легше переносити захворювання і взагалі почуватися краще. Але якщо імунна система не знає про, наприклад, вітрянку або дифтерію, то ніякого захисного рівня IgG до даної інфекції немає – значить буде хвороба, як у беззахисного немовляти, так і в спортсмена.