Вакцинація від дифтерії, правця – АКДП, АДП-м і тд

Так сталося, що в Україні різко почастішали випадки дифтерії. Причиною цього стала недовакцинованість населення. На питання “хто винен” є різні відповіді. Частина лікарів, пацієнтів, ЗМІ, викладачів медичних вузів – доклали до цього руку всі. І треба цей факт визнавати. Дифтерійній паличці, так само, як і іншим збудникам страшних захворювань, абсолютно начхати на ваші орієнтири в житті, релігійні та політичні вподобання, вашу яскраву особистість. І на вашу, і на мою. Головне – бути вакцинованим, і тут коротко опишу прості правила, як це зробити.

Антивакцинатори в Україні останніх років на фоні спалаху кору та випадків дифтерії виглядають приблизно отак:

Так чи інакше, врахувавши свою незалежну думку, ви вирішили вакцинуватися.

Якщо проти кору, краснухи чи вірусного гепатиту вакцинуватися кілька разів, цього вистачає на все життя. Однак наш імунітет проти дифтерії менш досконалий. Кількість антитіл проти токсину дифтерії (так само і правця) з часом зменшується. Тому вакцин проти дифтерії та правця в календарі щеплень найбільше. І щеплення проти дифтерії, правця потрібно повторювати протягом всього життя, дорослим кожні 10 років.

Вакцинуватися проти дифтерії та правця повинні не лише діти. Дорослим це також необхідно – кожні 10 років.

Так рекомендують і медичні дані, і державні календарі України та інших країн.

Вакцинація дітей

АКДП – адсорбована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина. Міжнародна назва DTP.

АКДП вводиться 5 разів до 6-річного віку. Перші три дози вводяться між 2 та 6 місяцями життя з інтервалами в 1-2 місяці між ними. Мінімально допустимі інтервали між цими введеннями складають 4 тижні.

Далі потрібні ревакцинації. Пам’ятаємо, що антитіла (імуноглобуліни) до дифтерійного та правцевого токсинів, які ми й отримуємо після щеплення, з часом зменшуються. Тому нам потрібно ревакцинуватися – ввести так звані бустерні дози.

Перша ревакцинація АКДП вводиться через 6-12 місяців після третьої дози АКДП.

Друга ревакцинція за українським календарем щеплень – у віці 6 років.

Порушений графік щеплень

Все буде добре, якщо доробити відсутні дози. В дошкільному віці попередні дози не “згорають”. Зробіть три необхідні дози, через мінімум 6 місяців ревакцинацію. А перед школою – ще одну. Якщо вік якраз близько 5-7 років, то одна ревакцинація випадає (тобто достатньо чотирьох доз замість п’яти).

АКДП: Індія, Франція, Бельгія – яку обрати?

Жителі пострадянського простору звикли, що все європейське хороше, а українське чи азійське ні. Якщо коротко – забудьте про це і робіть ту вакцину, яка містить потрібні вам компоненти. Назви вакцин, які розповсюдені в Україні, наведу нижче.

Якщо довше і точніше – то різниця у поствакцинальних реакціях залежить від типу коклюшного компонента в АКДП:

• АКДП з цільноклітинним коклюшним компонентом (більш старого типу, де у вакцині є ціла нежива клітина коклюша). Такою в Україні є індійська АКДП. Усі АКДП, європейські й американські теж, раніше були такими ж. Місцеві реакції на цільноклітинну АКДП в перші дні після введення бувають у 15-30% випадків – болючість, припухлість, почервоніння можуть бути сильнішими, ніж на всі інші вакцини. Реакцій безпечні, проте доставляють значніший дискомфорт. Хоча ібупрофен або парацетамол вирішують проблему, але такі реакції лякають людей.
• АКДП з безклітинним (ацелюлярним) коклюшним компонентом. Також відома як АаКДП, DTaP. У такій вакцині є лише окремі антигени коклюша. Такими в Україні є вакцини виробництва європейських країн (Франція, Бельгія). Місцеві реакції на таку вакцину бувають у 15-20% випадків – болючіть, почервоніння чи припухлість зазвичай менші, препарати (ібупрофен або парацетамол) доводиться приймати рідше.
• АКДП-м, вона ж АаКДП-м, TdaP – це також АКДП з безклітинною формою коклюша, але із меншим вмістом антигенних компонентів. Призначена для ревакцинації дітей від 4 років та для вакцинації дорослих.
• Є ще АДП і АДП-м – в таких вакцинах взагалі немає коклюшного компонента. Чи це індійська АДП-м, чи болгарська, чи українська – місцеві реакції такі ж незначні, як на безклітинну АаКДП. Так що справа зовсім не в країні виробництва.

Ревакцинації у віці 4-6 років можна робити АДП або АКДП-м. Тобто між віком 4 та 7 років вибір вакцин найбільший.

Коклюш чи кашлюк – як правильно?

Назва «коклюш» має французьке походження (coqueluche), утворене від латинського cucullus («чепчик для немовляти»). Українська форма «кашлюк» утворилося від «коклюш» внаслідок такого собі народного перекручення слів «коклюш» і «кашель».

Українською наголос на слові «коклюш» так само ставиться на «Ю», як і іншими мовами. Хоча «кашлюк» українською так само правильно. Особисто мені більше подобається не вторинний і перекручений «кашлюк», а первинний «коклюш», хоча яка різниця? Отакий ліричний відступ.

Вакцинація дорослих

За календарем щеплень у віці 16 років та кожні наступні 10 років (і взагалі після 7 років) потрібно вводити АДП-м або АКДП-м.

Скільки доз дорослим

Якщо вам 16 або більше років (17, 20 чи 60 років – неважливо), тоді слідуйте такому алгоритму:

• Якщо введено в житті три дози або більше – дорослому вводити 1 дозу.
• Якщо введено менше трьох доз раніше – дорослому вводити 3 дози: першу зараз, другу через мінімум 1 місяць, третю через мінімум 6 місяців після другої.
• Якщо загубили карту імунізації або є сумніви в історії власних щеплень – вводити 3 дози, як у попередньому пункті.

Які вакцини є в Україні

Нижче наводжу вакцини, що містять дифтерійний анатоксин, з указанням країни виробництва та компонентів. Натиснувши на деякі вакцини, можна побачити детальнішу інформацію, в тому числі їх наявність у деяких медичних центрах.

Вікові покази та обмеження

АКДП, АаКДП, АДП – від 2 місяців до моменту виповнення 7 років.

АДП (не АДП-м) зазвичай використовується для ревакцинації дітей у 6 років за календарем щеплень.

При протипоказах до введення АКДП з цільноклітинним коклюшем (наприклад, при наявності епілепсії) може вводитися АДП, або АаКДП. Остання, як згадувалося, містить безклітинну форму коклюшного компоненту. До речі, це єдина точка дотику вакцинації з неврологічними станами.

АДП-м – від 7 років і дорослим.

АаКДП-м – від 4 років і дорослим.

Це все може здатися складним. Сервіс вакцинальної карти – вакарта, який розробляю у вільний час, допоможе вам скласти індивідуальні схеми щеплень для усіх членів сім’ї.

Препарати АКДП

Власне вакцина АКДП, що містить три компоненти (коклюш, дифтерія, правець):

• АКДП (Індія) – в державних поліклінічних закладах
• Інфанрикс (Бельгія)

АКДП+ІПВ

Чотирьохкомпонентні вакцини додатково містять компонент ІПВ (інактивована поліомієлітна вакцина). Обидві вказані вакцини рівноцінні та взаємозамінні:

• Тетраксим (Франція)
• Інфанрикс ІПВ (Бельгія)

АКДП+ІПВ+Hib

П’ятикомпонентні вакцини додатково містять компонент Hib (гемофільної інфекції типу b). Дві імунологічно однакові вакцини:

• Пентаксим (Франція)
• Інфанрикс ІПВ Хіб (Бельгія)

АКДП+ІПВ+Hib+ГепВ

Шестикомпонентні вакцини мають також в собі компонент проти гепатиту B. Також є дві однакові гекса-вакцини:

• Гексаксим (Франція)
• Інфанрикс Гекса (Бельгія)

Бельгія чи Франція – що краще?

Наведені вище пари французьких та бельгійських вакцин повністю ідентичні, взаємозамінні, дають той самий ефект захисту та мають ті самі незначні побічні ефекти. І та, і та однаково хороші. Ще раз нагадаю, що країна виробництва значення не має. Важливо, чи містить вакцина компоненти, потрібні вам чи вашій дитині.

АД-м

Моновакцина проти дифтерії. Якщо інших вакцин немає, а така є, тоді може бути як варіант. Але від правця, звісно, захисту не дасть. Використовується у вікових групах, аналогічних для АДП-м.

АДП-м

Найпоширеніша вакцина для дорослих. Можна використовувати від 7 років. Буває українського, індійського, болгарського виробництва (жодної різниці). Наявна в державних поліклініках, також буває в приватних медичних центрах.

АКДП-м

Точніше, АаКДП-м. Вакцина для дорослих та дітей віком від 4 років. Зазвичай використовується для ревакцинації (бустерної вакцинації).

В Україні представлена двома вакцинами – власне АаКДП-м, а також в комбінації з ІПВ:

• Бустрикс (Бельгія)
• Бустрикс Поліо (Бельгія)

Замість заключного слова

На Алясці у 1925 році був спалах дифтерії. Буря заблокувала шляхи доставки життєво необхідного антитоксину в місто Ном. Доставити можна було лише собачою упряжкою. І, коли у супроводжуючого на півдорозі сталася травма ноги, пес Балто, який пам’ятав дорогу, повів упряжку в місто сам. Тим самим він врятував чимало життів.

Подивіться мультфільм “Балто”, якщо навіть вже бачили. Подивіться всією родиною.

Вакцинуйтеся від дифтерії самі, вакцинуйте дітей, вмовте зробити це своїх близьких.

Складіть індивідуальну вакцинальну карту на vakarta.com

Консультуйтеся і вакцинуйтеся у лікарів, що адекватно розбираються в цьому питанні.