Первинні імунодефіцити

Первинні імунодефіцити (ПІД) – це група хвороб, які обумовлені генетичними мутаціями, що проявляються порушеннями функцій різних ланок імунної системи. ПІД належать до орфанних, тобто рідкісних хвороб.

Крім первинних існують також вторинні імунодефіцити, які можуть бути спричинені ВІЛ-інфекцією, хіміотерапією імуносупресивними препаратами, важкими порушеннями білкового обміну та іншими чинниками, тобто є набутими. На противагу вторинним (набутим) імунодефіцитам, ПІД також називають вродженими імунодефіцитами.

Первинні імунодефіцити являються гетерогенними, тобто різнотипними, захворюваннями. Об’єднує їх лише два моменти. По-перше, вони є генетично обумовленими станами, тобто викликані мутаціями (саме тому “первинні”). По-друге – у результаті мутацій  пацієнти мають клінічні прояви недостатності імунної системи (тому “імунодефіцити”).

Проявами вроджених імунодефіцитів можуть бути дефіцити як однієї, так і кількох ланок імунного захисту. Розрізняють імунодефіцити, пов’язані з дефіцитом B-клітинної ланки, в тому числі з утворенням антитіл, з дефіцитом T-клітинного захисту, з дефіцитом фагоцитозу, з дефіцитом системи комплемента, системи вродженого імунітету, хвороби імунної дисрегуляції, аутозапальні хвороби. Деякі із вказаних підгруп ПІД виявлені відносно недавно, протягом останніх кількох десятиріч.

Стани, які пізніше були ідентифіковані як прояви імунодефіциту, були описані ще в 20-х рр. XX ст. У 1922 р. Шульц описав дорослих пацієнтів з важкою нейтропенією та гангренозними нальотами глотки [1]. У 1926 р. – описані неврологічні прояви разом з атаксією та телеангіектазією [2], а в 1941 р. в роботах Луї-Бар це захворювання описане як нозологічна одиниця [3]. 1937 р. – Альфред Віскотт виділив у окремий синдром патологію новонароджених хлопчиків з двох родин, які мали вроджену тромбоцитопенію зі зменшенням розмірів тромбоцитів, а також повторні середні отити [4]. В 1954 р. американський педіатр Роберт Олдрич вивчав шість поколінь голландської сім’ї та відмітив кілька смертей чоловіків у ранньому віці від схожого захворювання.

Історія власне ПІД розпочинається з дефіцитів антитілоутворення, коли американський педіатр Оґден Брутон у 1952 р. відкрив захворювання з відсутністю гамма-глобулінової фракції у молодого хлопця [5]. Пізніше це захворювання отримало назву агамаглобулінемії Брутона (Btk, X-зчеплена агамаглобулінемія).

Щороку науковці з усього світу виявляють все нові й нові нозологічні одиниці ПІД. Таким чином, кожне окреме захворювання, що належить до вроджених імунодефіцитів, є зазвичай вкрай рідкісним станом. Однак, з іншого боку, наразі відомо про понад 400 таких захворювань [6],[7],[8]. Для виявлення таких різноманітних захворювань потрібна обізнаність про існування цієї патології, щоб за потреби вчасно направити пацієнта до дитячого лікаря-імунолога для подальшої серологічної, а за потреби і генетичної діагностики.

Існуючі способи класифікації первинних імунодефіцитів засновані на розподілі клінічних або лабораторних проявів різних форми імунних порушень. Таким чином розрізняють імунодефіцити з порушенням вироблення антитіл, комбіновані імунодефіцити, дефекти фагоцитозу, імунодефіцити, пов’язані з певними імунними клітинами, дефекти системи комплементу, дефекти вродженого імунітету та інші.

Міжнародний союз імунологічних товариств (IUIS) з 2013 року (спільно з ВООЗ – з 2011 року) розробляє клінічну класифікацію первинних імунодефіцитів. Наявна класифікація від 2019 року виділяє десять груп вродженої імунної патології [9]:

  1. Комбіновані імунодефіцити з ураженнями клітинного та гуморального імунітету.
  2. Комбіновані імунодефіцити з асоційованими або синдромальними ознаками.
  3. Імунодефіцити з переважанням порушень антитілоутворення.
  4. Хвороби імунної дисрегуляції.
  5. Вроджені дефекти фагоцитозу.
  6. Дефекти вродженого імунітету.
  7. Аутозапальні захворювання.
  8. Імунодефіцити системи комплемента.
  9. Недостатність кісткового мозку.
  10. Фенокопії ПІД.

Остання група містить стани, які клінічно проявляються як імунодефіцити, мають такий же фенотип, однак генетичну причину їх не виявлено. Така причина може бути виявлена з розвитком досліджень в галузі дитячої імунології, тоді нововиявлена хвороба буде перенесена із групи фенокопій в одну із уточнених вищевказаних груп.

Враховуючи той факт, що причиною ПІД завжди є геномні мутації, прояви переважної більшості ПІД починаються ще у ранньому дитячому віці. Результатом розвитку первинного імунодефіциту переважно є важкий інфекційний синдром, часто із хронізацією та рецидивами, а інколи й інші додаткові ускладнення, наприклад, аутоімунні, аутозапальні процеси, малігнізація.


[1]       Shultz W. Ueber eigenartige Halserkraunkungen. [Apropos unusual diseases of the pharynx] Dtsch Med Wochenschr 1922; 48:1495-1497.

[2]       Syllaba L., Henner K. Contribution a L’independence de l’athetose double idiopathique et congenital: atteinte familiale, syndrome distrophique, signe du reseau vasculaire conjonctival, integrite psychique. Rev Neurol (Paris) 1926; 1:541-562.

[3]       Louis-Bar D. Sur un syndrome progressif comprenant des télangiecstasies capillaries cutaneés et conjonctivales symétriques à dispositions naevoïde et de truobles cérébelleux. Conf Neurol (Basel) 1941; 4:32-42.

[4]       Wiskott A. Familiärer, angeborener Morbus Werlhofii? Monatsschr Kinderheikld 1936; 68:212-216.

[5]       Hitzig WH. The discovery of agammaglobulinaemia in 1952. Eur J Pediatr 2003; 162:289–304; PMID:12692709.

[6]       Bousfiha A, Jeddane L, Picard C, et al. (2020) Human Inborn Errors of Immunity: 2019 Update of the IUIS Phenotypical Classification. J Clin Immunol, vol. 40,no 1, pp. 66-81.

[7]       Modell V, Orange JS, Quinn J, Modell F (2018) Global report on primary immunodeficiencies: 2018 update from the Jeffrey Modell Centers Network on disease classification, regional trends, treatment modalities, and physician reported outcomes. Immunol Res, no 66,  pp. 367-380

[8]       van Zelm MC, Condino-Neto A, Barbouche M-R. (2020) Primary Immunodeficiencies Worldwide. Front Immunol, no 10, p. 3148

[9]       Bousfiha A, Jeddane L, Picard C, Al-Herz W, Ailal F, Chatila T, Cunningham-Rundles C, Etzioni A, Franco JL, Holland SM, Klein C, Morio T, Ochs HD, Oksenhendler E, Puck J, Torgerson TR, Casanova JL, Sullivan KE, Tangye SG. Human Inborn Errors of Immunity: 2019 Update of the IUIS Phenotypical Classification. J Clin Immunol. 2020 Jan;40(1):66-81. Epub 2020 Feb 11.

Читайте в Телеграм




Stepan Beglaryan

Степан Бегларян, педіатр, дитячий імунолог.
Консультую на прийомі (Київ), а також онлайн.
Розробляю інформаційні сервіси.

Якщо можу допомогти:
онлайн консультація

Складіть особисту схему вакцинації:
вакарта – вакцинальна карта

Розпишу вам індивідуальний план щеплень:
замовити в імунолога

Заповню та завірю історію щеплень:
міжнародний сертифікат вакцинації

Дорослим пацієнтам:
Ілона Бегларян - терапевт, кардіолог

Перевірте імунну систему дитини:
імунологічний онлайн тест