Хвороба Кавасакі (колишня назва – слизово-шкірний лімфонодулярний синдром) – це гостре само-лімітоване запальне захворювання у дітей, що протікає з ураженням артерій середнього калібру, переважно коронарних. Є однією з найчастіших причин лихоманок неясного ґенезу, васкулітів та набутих вад серця у дітей. У пацієнтів, які не отримували лікування, аневризми коронарних артерій розвиваються у 15-25% випадків. З них 2-3% помирають внаслідок васкуліту коронарних судин.

Представлена інформація є вступом статті “Хвороба Кавасакі у дітей м. Києва. Аналіз 23 випадків” колективу кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П. Л. Шупика і лікарів КМДКЛ №1 – pdf-версія.

Хвороба Кавасакі найпоширеніша серед жителів Східної Азії (Японія, Китай, Тайвань) та осіб азіатського походження, які мешкають в інших частинах світу. Особи чоловічої статі більш схильні до розвитку хвороби. Характерні сезонність та епідемічні спалахи. У нерозвинених країнах дані про поширеність захворювання відсутні. Починаючи із 2000 року у багатьох країнах спостерігається зростання числа пацієнтів із хворобою Кавасакі, проте до кінця не є зрозумілим, чи така тенденція залежить від кращої діагностики внаслідок настороженості лікарів чи від загального зростання захворюваності на хворобу Кавасакі у світі. З моменту описання у 1967 році хвороби Томісаку Кавасакі в Японії зареєстровано близько 250 000 випадків хвороби Кавасакі. Її щорічна частота у цій країні становить 1 випадок на 1000 дітей віком до 5 років життя з піком захворюваності до 215 на 100 000 у час епідемічних спалахів. Для порівняння, у дітей до 5 років захворюваність в Італії становить 14,7, в Швеції – 6,2, Об’єднаному Королівстві – 8,1, у США – 17,1 на 100 000, відповідно. Близько 85% дітей з хворобою Кавасакі є молодшими 5 років, найбільша частота трапляється у віці 18 – 24 міс, а у пацієнтів до 3 міс життя, чи старших 5 років життя хвороба Кавасакі зустрічається значно рідше. Проте, такі пацієнти мають підвищений ризик розвитку аневризми коронарних артерій. Статистичні дані щодо поширеності хвороби Кавасакі в Україні відсутні.

В українській медичній літературі починаючи з 1982 року до теперішнього часу знаходимо статті, присвячені пацієнтам із хворобою Кавасакі, представлені, здебільшого, як клінічні випадки.

Етіологія захворювання до кінця залишається нерозгаданою. На підставі патогенетичних, епідеміологічних, демографічних даних були запропоновані різноманітні гіпотези, серед яких основними є інфекційна та неінфекційна.

Патогенез хвороби Кавасакі полягає у руйнівному впливі активованих Т-клітин та ряду цитотоксичних прозапальних цитокінів на ендотеліальний вистил судин. Дослідження вказують на те, що до патологічного процесу залучені різні органи і тканини, але довгострокові ураження виникають лише в артеріях. Пошкодження кровоносних судин є наслідком запальної клітинної інфільтрації в судинній стінці. Руйнування еластичних і колагенових волокон призводить до втрати структурної цілісності артеріальної стінки та утворення дилатацій і аневризм. В судинній стінці до складу інфільтрату входять нейтрофіли, Т-клітини (зокрема, CD8 Т-клітини), еозинофіли, плазматичні клітини і/або макрофаги.

Перебіг захворювання циклічний, характеризується високою лихоманкою та комплексом гострих запальних проявів, які тривають у середньому протягом 12 днів. Хвороба Кавасакі у більшості випадків завершується одужанням, навіть якщо не застосовувалось коректне лікування.

Будь-які підтверджуючі тести для хвороби Кавасакі відсутні, а діагноз базується на комбінації клінічних критеріїв та лабораторних показників. Згідно діагностичних критеріїв Японського дослідного комітету хвороби Кавасакі, 5 з 6 критеріїв мають бути представлені (табл. 1).

Таблиця 1. Класичні діагностичні критерії хвороби Кавасакі*.

КритерійОпис
Лихоманка5 днів і більше + 4 з 5 критеріїв, наведених нижче
Кон’юнктивіт / склеритДвосторонній, негнійний
ЛімфаденопатіяШийна лімфаденопатія, часто розмір лімфатичного вузла становить понад 1,5 см
ВисипкаПоліморфна. Везикули та кірки не характерні
Зміни губ та ротової порожниниГіперемовані потріскані губи; «малиновий» язик; дифузна еритема ротогорла
Зміни на кінцівкахНа початку захворювання: еритема та набряк кистей та стоп. На етапі одужання: лущення шкіри починаючи із кінчиків пальців

*Хвороба Кавасакі може також бути виставленою при 4 і менше критеріях у разі наявності уражень коронарних артерій

Північноамериканські критерії діагностики хвороби Кавасакі є подібними, але, лихоманка є обов’язковим критерієм. Тобто, для постановки діагнозу хвороби Кавасакі необхідними критеріями є лихоманка понад 5 днів і 4 з 5 основних симптомів, представлених у табл. 1.

Діагноз хвороби Кавасакі можна виставити і на 4-й день лихоманки, якщо мають місце 4 і більше ключових симптомів, особливо за наявності пальмарної чи плантарної еритеми чи набряків кистей / стоп. До того ж, клініцисти із великим досвідом лікування хвороби Кавасакі можуть в окремих випадках виставляти діагноз і на 3-й день хвороби.

При хворобі Кавасакі виникають ураження багатьох систем організму. Наприклад, дихальної системи – розвиток інтерстиційних інфільтративних змін у легенях, кістково-м’язової системи – артрит, артралгія, шлунково-кишкового тракту – блювання, діарея, біль у животі, гепатит, водянка жовчного міхура, центральної нервової системи – асептичний менінгіт, розвиток сенсоневральної глухоти, паралічу лицьового нерву, сечостатевої системи – меатит. Серед інших проявів – еритема, набряк у місці проведення БЦЖ, ретрофарингеальна флегмона, висипка та лущення у паховій області, передній увеїт. Окрім ураження коронарних судин, типовими для хвороби Кавасакі є: міокардит, перикардит, клапанна регургітація, шок, розширення кореню аорти.

Лабораторні знахідки, які є характерними для хвороби Кавасакі: нейтрофільоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ, підвищення рівня С-реактивного білка, анемія, зміни кількості ліпідів крові, гіпоальбумінемія, гіпонатріємія, тромбоцитоз після першого тижня захворювання, стерильна піурія, підвищені рівні трансаміназ та гама-глутаміл транспептидази.

На даний час стандартним лікуванням хвороби Кавасакі є уведення внутрішньовенного людського нормального імуноглобуліну в імуносупресивній дозі та ацетилсаліцилової кислоти, а також, залежно від клінічної ситуації, глюкокортикостероїдів, блокаторів фактору некрозу пухлин. Рання діагностика захворювання має вирішальне значення для досягнення оптимального результату лікування. Проте 10-20% пацієнтів із хворобою Кавасакі є резистентними до лікування імуноглобуліном та мають вищий ризик розвитку васкуліту коронарних судин.

Stepan Beglaryan

Степан Бегларян, педіатр, дитячий імунолог.

Консультую на прийомі (Київ), а також онлайн.

Розробляю імунологічний онлайн-тест
та вакцинальну карту - вакарта.

Контактні дані - звертайтеся.

Перевірте імунну систему дитини:
імунологічний онлайн тест

Складіть особисту схему вакцинації:
вакарта - вакцинальна карта

Опубліковано Степан Бегларян

Педіатр, дитячий імунолог. Приймаю в клініці Смарт Медікал Центр (Київ). Люблю наукові докази та здоровий глузд. Пишу дисертацію з первинних імунодефіцитів. Розробляю вакцинальну карту "вакарта" - vakarta.com

Залишити коментар

Прокоментуйте

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.