У батьків новонародженої дитини виникає маса запитань до педіатра, особливо коли це перша дитина в сім’ї. Питань стосовно годування та набору маси, купання, догляду за шкірою, графіку вакцинації, плануванню візитів до лікарів та діагностичних процедур.

Всі ці запитання постараюся розписати по порядку.

Перші дні життя

Після виписки з пологового будинку є сенс звернутися з немовлям до педіатра. Якщо це перша дитина, можна звертатися практично вже за кілька днів від виписки.

Раніше, у радянські часи, на день X додому до дитини приходила медична сестра дільничного лікаря. На день Y – приходив(ла) лікар(ка). В останні роки медичні заклади в Україні, в тому числі державні, отримали можливість самим регулювати процес консультацій дитини сімейним лікарем чи педіатром. Так само як ходити чи не ходити на виклики.

Приватні клініки, а саме в такій приймаю я, є ще більш демократичними в цьому плані, є різні послуги на вибір пацієнтів.

Повноцінно оглянути дитину звісно краще в медичному закладі, де є всі умови – інструменти завжди під рукою, освітлення яскравіше. А батьків та лікаря не відволікає домашня обстановка із сотень додаткових подразників. Наприклад, невелику жовтяницю новонароджених можна не помітити при домашньому освітленні.

На планових візитах проводиться огляд шкіри, видимих слизових оболонок дитини, перевірка тонусу м’язів, кісткової системи, в тому числі тім’ячка та рухливості кінцівок і шиї, вислуховується дихання та серце, напруженість животика. Тобто одразу починається контроль лікарем об’єктивного стану немовляти. Також вимірювання маси, зросту та інших показникыв.

Декларація з педіатром

Щоб обслуговуватися у педіатра чи сімейного лікаря за українською державною програмою медичних гарантій, варто заключити з лікарем декларацію.

Приватні клініки

Я працюю в приватній клініці, яка не заключає декларацій, як і більшість середніх і великих клінік. Якщо є бажання ходити до мене чи інших лікарів приватної клініки, можна просто ходити на прийоми або скористатися послугою “Ведення дитини до року”, коли батьки оплачують певний набір послуг клініки наперед. Проте мені більше подобається варіант “сімейних депозитних програм”, коли пацієнти вносять в клініку певну суму, а з неї вже списують лише те, що проходять. А по факту отримують такі ж знижки, але і у віці після року, і на інших членів родини.

Повернемося до медичних питань.

Шкіра

Ідеальною атмосферою для шкіри та верхніх дихальних шляхів немовлят (та й дорослих) є забезпечення температури від 19 до 22 градусів, вологість повітря 40-60%.

Купання дитини

Немовля можна купати звичайною водою без мильних засобів. В перші дні дехто протирає вологою серветкою для немовлят, а далі вже купає у воді. Можна купати щодня. Хоча при схильності до сухості шкіри можна купати не щодня. Все відносно: у спеку краще все ж (майже) щодня, оскільки у жарку погоду і так стаються висипання типу пітниці – коли по пару годин можуть то з’являтися, то зникати червоні точки по тілу.

Чи купати в кип’яченій воді

Тепература води для купання немовляти – в межах 35-37 градусів. Але це не повинна бути саме кип’ячена вода.

Якщо говорити про схильну до сухості шкіру і про перші тижні життя, дійсно кип’ячена вода “м’якша” (бо частина жорстких солей випадає осадом). Але якщо мова НЕ про щойно народжене немовля, тоді спеціально гратися з кип’ятінням води не має жодного сенсу.

Трав’яні ванни із ромашкою, листям горіха та іншими розвагами для дорослих також не мають значення. Тому необов’язкові.

Акне новонароджених

У достатньої частки новонароджених в перші 1-2 місяці життя на шкірі бувають висипання у вигляді білих цяток. Частіше це проявляється на обличчі, але буває і на шиї, рідше – на тулубі.

Акне новонароджених – не хвороба, а фізіологічний (тобто нормальний) стан, який проявляється як реакція шкіри на деякі гормони мами. Ці гормони дитина отримала в невеликій кількості під час вагітності, тому процес чимось нагадує акне підліткового віку – шкіра також реагує на гормональний фон.

Нічого робити з акне непотрібно. Але з іншими висипками, які можуть давати прояви сухості або почервоніння, варто консульуватися зі своїм педіатром.

Сухість шкіри

У переважній більшості, якщо у немовлят наявні сухі кірочки на голові, буде достатньо змащувати їх зволожуючим кремом. Також можно їх “вичісувати”, але необов’язково. Крем-емолієнт чи зволожуюче молочко має бути дозволеним по віку згідно інструкції. Додаткові компоненти в кремах, крім власне зволоження, нас не цікавлять.

Атопічний дерматит

Шкіра дитини в перший рік життя дуже ніжна. Це й так ясно, скажете ви. Але уточнимо: шкіра дитини в перший рік життя більш дірявенька (на мікроскопічному рівні). Як у людей з атопічний дерматитом.

Тому в шкіру проникає все, що може проникнути – мікрочастинки пилу, уламки бактерій на шкірі, слина навколо рота та інше подібне. Коли прояви значні, є сухість, почервоніння, можна говорити про діагноз атопічного дерматиту.

Тобто їжа не є причиною висипань, хоча може посилити їх. Причина ж криється у вікових особливостях шкіри.

Зазвичай достатньо використання зволожуючих кремів, які не лише захистять від сухості, мікротріщин, але й покриють шкіру тонкою плівкою проти нових проникнень у шкіру всіляких мікрочастинок.

Якщо ж кремів-емолієнтів недостатньо, варто консультуватися зі своїм лікарем.

Що можна їсти мамі

Їжа, яку їсть годуюча грудним молоком мама, прямого впливу на шкіру дитини не має. Тому що організм матері – це не сифонна система. Їжа розщеплюється на простіші компоненти в шлунково-кишковому тракті матері, перетравлюється в стінці кишківника, проникає в кров. Далі молочні залози збирають компоненти грудного молока власне у молоко. Звісно, є речовини, які до кінця не розпадаються. Наприклад, природі барвники.

Шкіра дитини може зреагувати псевдоалергією, а рідше і справжньою алергією на, наприклад, червону їжу мами. Чи ще на щось. Але не може бути “алергії на все”.

Пам’ятаю, як одна мама жалілася, що після народження першої дитини обмежувала себе в усьому. Їла лише гречку-хліб-воду, щось у такому дусі. Бо так казали “старші-знаючі-люди” та частина її подруг.

А вже з другою дитиною, коли вона вже знала що до чого, їла і червону рибу, і горіхи, арахіс, і мед, і шоколад, і цитрусові. І все ок. Але дитина завжди мала висипку на кілька годин в ті дні, коли мама їла банан. Чому б ні, і таке буває.

Повторюся, не може бути “алергії на все”, тому можна спокійно мамі експериментувати з раціоном. І в переважній більшості випадків ніяк серйозно не обмежуватися в їжі. Тому що спокій та відсутність стресів у матері не менш важливі для дитини.

Пуповинний залишок

Взагалі, як дитячий імунолог, можу ствердити, що в нормі відпадіння пуповинного залишку має відбутися до 14 днів життя. В протилежному разі варто іти на імунологічну консультацію.

Як педіатр скажу, що майже завжди пуповинний залишок відпадає ще до 7-10 дня. Інколи на 3-5 день.

Обробляти після цього шкіру нічим не потрібно. Має відбуватися звичайний процес заживлення рани – з утворенням грануляцій, кірочок тощо. Якщо не перестає сочитися прозора рідина в наступні дні після відпідання, тоді можна обробляти кілька раз на день антисептиком, що не містить спирту. Підійде навіть звичайний аптечний розчин перекису водню. Але просто так, коли все заживає без виділень, повторюся, нічим мастити сенсу немає. Особливо зеленкою – не треба. Лише спостерігати.

Купати одразу після відпадіння – так, можна.

Якщо ж навколо пупка розвивається почервоніння шкіри, що наростає, варто негайно звернутися до лікаря. Щоб вирішити, чи достатньо місцевих антисептиків, чи розвивається серйозний запальний процес.

Годування

Годувати дитину потрібно на вимогу. Але якщо є помітний недобір ваги, тоді варто вирішити з лікарем питання щодо індивідуальної частоти годування. В перші місяці немовлята смокчуть молоко раз на кілька годин близько 7-8 разів на добу. Далі з віком до півроку – до близько 5-6 разів.

Зригування

Немовлята мають суперсилу, якої немає в старшому віці. Ні, не зригування. Вони вміють ковтати молоко і одночасно дихати носом. Навіть при ідеальному прикладанні до грудей вони можуть заковтувати трохи повітря. Саме тому варто після годування тримати дитину у відносно вертикальному положенні, щоб лишнє повітря вийшло. Коли з повітрям виходить невелика цівка молока по підборіддю дитини – це зригування. Нормальний фізіологічний процес.

Але якщо дитина зригує занадто багато з’їденого, ще й часто і сильно, можна говорити про блювання. Тут варто консультуватися з лікарем. Однак зазначу, що до 90% таких випадків першого-другого місяців життя пов’язані з тим, що дитина за одне вигодовування переїдає. Ну от подобається дитині їсти. А шлунок ще в ранньому віці малий в об’ємі. Просто не вміщається – маємо блювання. Тоді потрібно за раз старатися дати менше об’єму їжі, наскільки це у мами вийде. Але при цьому годувати частіше. Якщо не спрацьовує, якщо зберігається блювання – точно до лікаря.

Грудне вигодовування

Грудне вигодовування – це ідеальна їжа для немовляти. Воно сформувалося до такої крутості за мільйони років еволюції.

Звісно, приписувати грудному молоку чудодійні властивості теж не треба. Наприклад, покращення імунітету… Імунітет не покращує. З грудним молоком дитина отримує трохи антитіл (імуноглобулінів G), вони торкаються слизових рота і стравоходу дитини, а далі шлунковий сік усе це знищує (в плані захисних імунних функцій).

Але молоко містить багато ферментів, які допомагають поживним речовинам більш ефективно всмоктуватися у кишечнику немовляти. І багато всього іншого. Про це детально можна дізнаватися вже в експертів з грудного вигодовування.

До 1 року точно варто старатися зберегти грудне вигодовування. Далі – як вже зручніше мамі.

Суміші

Добре, що вони існують. Тому що не все у цьому світі ідеально.

Чи поїти водою грудну дитину?

Ні. Влітку теж ні. Достатньо грудного вигодовування. А вже з уведенням прикорму можна починати.

Прикорм

З якого віку починати прикорм?

Американська академія педіатрії наголошує, що пробувати щось давати дитині можна вже з 4 – 4.5 місяців як “педагогічний прикорм” (дивна назва як на мене, але хай буде). Дійсно, деяким дітям одна їжа ще не подобається на початку прикорму, випльовують. А друга – не подобається шкірі. Третя – кишечнку. І реальний початок прикорму буває, що затягується. Тому почати трошки раніше давати спробувати раз на пару днів щось овочеве чи фруктове можна.

Однак справжній прикорм варто почати
у 6 місяців тим, хто на грудному вигодовуванні,
і в 5 місяців тим, хто на суміші.

З чого почати прикорм?

  • З овочевих і фруктових пюре. Також із соків (овочеві, фруктові, ягідні).
  • Далі (в 6 – 6.5 міс) додати м’ясо – почати з курятини, індички, кроля у вигляді овочево-м’ясних пюре.
  • Пізніше (у 6.5 – 7 міс.) – підключати молочно-круп’яні каші.
    Ще через місяць – молочно-злакові каші.
  • В 7-8 міс. – додати в раціон кисломолочі продукти (творожний сир, кефіри, йогурти). Також пробувати яєчний жовток.
  • З 8-9 міс. – давати вже рибне пюре, м’ясні тефтелі, хліб.
  • Після 9-10 місяців раціон має наближатися до дорослого.
  • Олію та масло можна додавати у їжу вже з 6-7 міс.

Давати прикорм зранку чи ввечері?

Неважливо, чи давати прикорм зранку, чи вдень, чи ввечері. Як зручніше, так і давайте. Проте нові продукти починайте зранку – якщо буде певна реакція, можна буде проконтролювати протягом дня, і цей продукт трошки відкласти.

Догодовувати після прикорму чи давати прикорм як окремий прийом їжі?

Як вам буде зручніше. Чітких правил чи обмежень немає. Головне, щоб дитина отримувала повноцінний раціон за віком. Не забороняється спробувати новий продукт трошки раніше, якщо дитина їсть це і все добре.

Основна ідея – не сильно заморачуватися.

Ще момент – про алергії

В спільності доказових алергологів є гіпотеза, яку важко точно перевірити, але нескладно виконати. Якщо дати дитині у віці близько 6 місяців хоча б лизнути деякі справжні алергени (шоколад, мед, арахіс, риба, морепродукти, яйце, соя, цитрусові), тоді імовірні ризики схильності до таких харчових алергій можуть не реалізуватися.

Набір ваги

Загальноприйнятими в педіатрії нормами є набір маси в середньому по 600 г щомісяця до піврічного віку. Якщо рахувати втрату маси тіла в пологовому будинку (фізіологічна втрата близько 200 г в перші дні життя), то у перший місяць можна рахувати за норму набір 800 г.

Однак значна частина дітей в перший-другий місяці набирають нерідко по 1000 г та навіть більше. Ось звичайна розмова з батьками дитини віку вже 5-6 місяців:

– Щось набрали ми 200-300 г за останній місяць. Це ж мало?
– Так, мало, – і бачачи такі добрі щоки, перепитую, – а в перші місяці набирали по кілограму?
– По півтора!
– Ну то все добре.

Стул

Не стілець, а стул.

Від англ. stool – випорожнення, тобто какулі.

Стул також у перші місяці частіший – до 5-7 разів, з віком – від 3-4 разів на день (верхня індивідуальна межа) до разу на 2 дні (нижня межа).

Буває часто, що до 5-6-місячного віку (до прикорму) дитина ходить по великому раз на 2-4 дні, інколи з іще довшою перервою. Чи закреп це? Технічно так, але саме в цьому віці в багатьох дітей кишечник уже навчився дуже гарно всмоктувати все молоко. І сходити буквально немає чим. Все одно варто про це консультуватися з педіатром, але якщо лікар не бачить ризиків при пальпації животика, якщо немає блювання і вага набирається, якщо дефекація дитини неболюча, тоді все норм.

З прикормом стул стає звичним – від разу на 2 дні до 2 разів на день. Зрідка з незначними індивідувальними відхиленнями частоти.

До речі: білі комочки в стулі – це просто білі комочки в стулі. Це нормально.

Планові консультації та обстеження

До педіатра варто піти після народження, далі щомісяця до піврічного віку. В подальшому ж краще обговорити з педіатром, чи щомісяця, чи раз на 2-3 місяці.

За чинними правилами немає обов’язкових оглядів дитини першого року у вузьких спеціалістів. Лише за направленням педіатра чи сімейного лікаря.

Але давайте будемо реалістами. Якщо потрібно перевірити зір дитини, то педіатр не зможе це зробити самостійно.

Що нас цікавить? В першу чергу важливі органи – чи немає якихось вроджених питань. Проблеми зі шлунком, кишечником, шкірою, язиком, пупком, промежиною помітити можна й так. Однак очі, мозок і серце не завжди можуть проявляти свої порушення.

Тому до офтальмолога варто іти в районі 2 місяців. А якщо є проблеми з асиметричною сльозоточивістю чи значним “закисанням” очей – можна раніше.

У плановій консультації офтальмолога найбільше цікавить питання очного дна. Чи все там добре, чи немає крововиливів чи чогось іще? Лікар подивився, все добре – прекрасно. Ідемо далі.

У віці 2-3 місяців варто зробити УЗД мозку (нейросонографія). Робиться через тім’ячко. Все й тут добре – тоді добре.

Можна ще з 3 місяців робити УЗД кульшових суглобів. Але це не очі чи мозок, можна обмежитися і консультацією дитячого ортопеда. Якщо вже точно треба, тоді порекомендує педіатр або ортопед. Можна робити УЗД кульшових разом з нейросонографією.

Звісно, УЗД серця (Ехо-КГ) також серед важливих. Вроджені вади серця можуть бути безшумними при вислуховуванні серця на плановій консультації. Плюс є фізіологічні процеси, коли деякі отвори серця у когось уже закриті, а когось затягуються лише до 1 року. Добре б про це знати і контролювати, чи все там вчасно відбувається.

Плвново до ортопеда та невролога є сенс іти в 3-4 місяці. Якщо є причини раніше (наприклад, дитина повертає шию значно активніше лише в один бік), тоді ідемо раніше.

Якщо буде потреба у повторному контолі кимось із вузьких спеціалістів, зазвичай це припаде на вік 6-7 місяців. Тоді вже батьки плануватимуть такі консультації з конкретним лікарем.

У віці 9 місяців варто здати загальний аналіз крові – проконтролювати рівень гемоглобіну. М’ясо в прикорм (як овочево-м’ясні пюре) вводиться ще у віці 6-6,5 місяців. При вчасному введенні м’яса у раціон анемія трапляється рідко. Але анемія певний час схильна “мовчати”, тому здаємо аналіз і контролюємо. Краще бути впевненими і в гемоглобіні, і в інших показниках. Отже, ще раз:

Планові консультації та обстеження дитини до 1 року

  • Педіатр – щомісяця до 6-міс. віку, далі раз на 1-3 місяці до року
  • 2 міс. – дитячий офтальмолог
  • 3 міс. – УЗД мозку (нейросонографія) та кульшових суглобів
  • +можна УЗД серця (ехокардіографія)
  • 3-4 міс. – дитячі невролог та ортопед
  • 6-7 міс. – за потреби повторні консультації вузьких спеціалістів
  • 9 міс. – загальний аналіз крові.

Звісно, можна здати кров і раніше, і сечу, і робити УЗД органів черевної порожнини. Але великої потреби в цього планово немає, лише за показами.


Головне – знайти лікаря, який не любить магію з гомеопатією, а любить доказові медичні методи.

Вакцинація дітей до року

Тут пора перейти до раніше написаного поста Вакцинація від народження до 2 років, тому що це окрема і зовсім інша історія.

Stepan Beglaryan

Степан Бегларян, педіатр, дитячий імунолог.

Консультую на прийомі (Київ), а також онлайн.

Розробляю імунологічний онлайн-тест
та вакцинальну карту - вакарта.

Контактні дані - звертайтеся.

Перевірте імунну систему дитини:
імунологічний онлайн тест

Складіть особисту схему вакцинації:
вакарта – вакцинальна карта

Дорослим пацієнтам:
Ілона Бегларян - терапевт, кардіолог

Опубліковано Степан Бегларян

Педіатр, дитячий імунолог. Приймаю в клініці Смарт Медікал Центр (Київ). Люблю наукові докази та здоровий глузд. Пишу дисертацію з первинних імунодефіцитів. Розробляю вакцинальну карту "вакарта" - vakarta.com

Залишити коментар

Прокоментуйте

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.